Ш К І Л Ь Н А   Р А Д А


У К Р А Ї Н С Ь К А   М О В А

 

 

Українська мова – основний предмет навчання

Мова є осередком, в якому концентрується навчання всіх інших предметів. Цю вимогу здійснюємо не тільки на годинах, призначених на навчання рідної мови, але й в усьому навчанні, всіх інших предметів. Усі вчителі вчать мови, вважають навчання мови навчальним предметом поруч свого предмету.

 

Мета навчання

навчити дітей говорити українською мовою.

дати змогу пізнати і вивчити її основні закони.

навчити цією мовою порозуміватися, висловлювати свої думки, почування.

допомогти здобути українознавчу освіту.

пізнати українську культуру.

 

Впродовж перших чотирьох років праці у школі дитина повинна навчитися:

говорити виразно і поправно

читати із зрозумінням і відчуттям відповідні для її розвитку прозові і поетичні твори

висловлюватися на письмі просто, ясно, зрозуміло – з додержанням основних правил граматики та правопису.

 

Водночас з практичним засвоєнням мови, дитина повинна пізнати елементи її будови та розвинути замилування до читання, як засобу до дальшої самоосвіти.

З цією метою навчання української мови:

систиматично привчає до усного та письмового вислову

знайомить з будовою і особливостями української мови

ознайомлює молодь із кращими зразками рідного письменства

виробляє замилування читати українське слово, як засіб, що формує розум і серце та закріплює національну ідентичність.

 

Матеріял для читання

В загальному матеріял до читання беремо з творів українського письменства (чи народної творчости) і обсяг цього матеріялу поширюється в міру того, як дитина розвивається.

В основу читання покладена читанка.  Її доповнює читання в клясі недовгих творів (додаткове читання) і читання вдома творів, відповідних змістом (домашнє читання).

Опрацьовуючи твори українського письменства, головну увагу треба звернути на виховний момент, щоб дитина пізнала виховно-моральні, естетичні, суспільні вартості даного твору.

 

Усні мовні вправи

Це вправи в техніці говорення, які мають своєю ціллю навчити говорити природньо і поправно і які поєднуємо з читанням, правописними вправами та співом.Виразне читання і виголошування, призвичаювання свобідно говорити, мовна дисципліна при навчанні всіх українських предметів, — все це має виробити у дітей умілість уважно слухати і виразно та поправно говорити.

Усні мовні вправи зокрема інтенсивно проводимо у початкових клясах, а передовсім в першій та другій.

І так наприкінці першого року навчання діти повинні визбутись усіх можливих хиб вимови і старатися говорити поправно, а також читати слова чи короткі речення з уже вивчених букв. Після другого року навчання діти знають всі сполуки, читають поволі окремі слова та речення, вимовляють їх поправно та стараються правильно записати. Наприкінці четвертого року навчання, діти повинні плавно читати, а також вповні опанувати техніку голосного і тихого читання із зрозумінням змісту прочитаного. Вони повинні схоплювати зміст прочитаного та поправно передавати його словами. Зразкове читання учителя дітям в клясі — один із засобів, яким можна осягнути цю мету.

Крім цього діти повинні вміти висловлюватися ясно і зрозуміло і завжди треба давати їм нагоду висловлювати свої помічення чи переживання.  Треба давати їм нагоду висловлюватися на теми, що насуваються при навчанні.  На мовлення, як найтруднішу форму вислову, треба звернути особливу увагу, головне в нижчих клясах, привчаючи дітей із зрозумінням слухати і бездоганно вимовляти слова та покращувати вимову, щоб стала вповні літературною.  Не можна при цьому забувати про поступове і систематичне збагачування словника дітей.  І врешті, в усних мовних вправах підкреслюємо виховні елементи порядку морального, національного, суспільного, естетичного і т.п.

 

Письмові вправи

На усних мовних вправах спираються вправи в письмовому вислові.  Їх завдання є привчити дітей просто і ясно висловлюватися. Завершенням цих вправ є довільні теми, а підготовою до них мають бути:  переписування, вільне списування, словникові вправи, вправи у складанні речень.

Щодо форми письмового вислову, то головну увагу треба звертати на  оповідання, описи, зображення, повідомлення чи листи. При всіх письмових вправах треба звернути увагу на правопис.  Засоби при навчанні правопису такі:  слухання, вимова, унаочнення, писання, пояснення, значення слова, розговорення та вправи.  Диктатами зоровими і слуховими користуємось уже з першої кляси. Контрольні диктати вводимо, починаючи з кляси 3-ої.

 

Наука про мову

Наука про мову і її закони (граматика) допомагає пізнати й опанувати мову.  Завданням науки про мову, шляхом практичних вправ, виробити почуття поправности та природности мови.

Курс мови в школі включає ось які дисципліни:

Фонетику (система звуків української мови і їх особливості).

Граматику (морфологію, синтаксу, ортографію, пунктуацію).

Словництво (лексику).

Стилістику (види усної мови).

Всі ці складові елементи курсу мови повинні проходити в процесі навчання мови нерозривно.  Зрозуміло, що заняття має свою мету, свою тему, свій дидактичний (практичний і теоретичний) матеріял, що його вчимо, кермуючись програмою і підручником.

Завданням викладача української мови в перших 4-ох клясах:

привчити дітей говорити виразно, поправно і зрозуміло українською мовою

 виправити всі можливі недоліки вимови

 навчити читати і писати

    В старших клясах (5-8) повністю опанувати основні відомості з граматики, правопису, збільшити культуру читання, утривалити процес усної і писаної мови.

    Відповідно до цього побудована програма навчання мови, а саме  в перших чотирьох клясах вчимо дітей слухати, говорити, читати, писати, збагачуємо словник учня, вчимо елементів правопису, граматики. В клясах 5-6 вчимо основ фонетики і морфології, а в 7-8 клясах — синтакси. Програма і пляни нормують час і розподіл матеріялу.  Вся ця праця в ділянці науки про мову мусить бути спрямована на практичне вміння, а не на теоретичне вивчення.

 

Завваги

1) Навчання української мови при одноденнім навчанні в українознавчих школах, а до того ще й при слабому опануванні української мови (часто вже, як другої мови) є дуже тяжке, як для вчителя, так і для учня.  Ще важче доводиться працювати з дітьми, які в хаті і в школі говорять чужою мовою.  На плече учительства спадає обов’язок направити цей стан і усвідомити дітей, що їхньою розговірною мовою хати і в українському середовищі — є українська мова.

2) Не все ці загальні дидактично методичні засоби, що їх пристосовують в нормальному цілоденному навчанні, можна вповні застосувати до наших шкіл, що мають навчання тільки 3-5 годин тижнево. При такому обмеженому часі навчання, виринає потреба творити нові програми і поодинокі лекції.  При цьому мусимо брати до уваги, що в навчальному процесі діти в початкових клясах засвоїли собі вивчення матеріялу методами навчання в публічних школах і цей процес методичного подавання лекції треба також брати під увагу, щоб дитина не відчувала великих змін при навчанні.

3) В першій клясі треба творити ілюстровану методу навчання, що є доконче потрібне в букварях та допоміжних книжечках для дітей молодшого віку.  Ці ілюстрації повинні бути кольорові з одночасним пояснювальним змістом рисунку, написаним великими буквами.  Це й буде основою творення словництва і запобігатиме вербалізації або силябічному подаванню матеріялу.

Рисунок повинен відноситися до одного предмету, рідше до багатьох, при чому назву предмета треба повторяти кілька разів;  опісля діти поодиноко відчитуюуь слова під рисунком.

4) Побажано, щоб рівночасно відбува-лося читання і писання; записання слова на таблиці й у зошитах закріплює дану назву (аналіза й синтеза слова).  На підставі такого словотвору (який збільшується за кожною лекцією) твориться речення й їх діти записують у своїх зошитах.

Виписуючи, треба звертати увагу на те, щоб речення були укладені в логічному порядку.  Активність учнів в лекції будить в них зацікавлення та ініціятиву.

5) Працю над словотвором починаємо з найближчого оточення:  родина, члени родини, заняття членів родини; мама батько, брат, сестра, дід, баба й ін. Що робить кожний член родини? Відповіді будуть різні й їх буде багато.  Матеріял поданий дітьми, треба упорядкувати у певну навчальну систему.

Наступні лекції будуть охоплювати предмети, що ними згадані особи послуговуються в праці.

З черги охоплюємо предмети в хаті, назовні, внутрі і т. п. Назви предметів подавати в усній і писаній формі словами й реченнями (правильні назви речей в українській мові). Учитель повинен давати питання короткої тематики.

Не поминаємо й шкільної тематики.  Для дітей школа — це нове оточення, а з цим і нові теми, нові слова:  учитель, нові друзі, наука, гри й т.п., початок творення суспільної одиниці тощо.  Учням звертаємо увагу на предмети в клясі й подаємо правильну українську назву.

6) Треба вживати також інші допоміжні засоби:  книжки, рисунки, образки, авдіо-візуальні апарати й т.п.

Одначе все треба пам’ятати, що при багатьох допоміжних засобах в навчанні, дитина може легко розгубитися, може затратити різницю між суттєвим і допоміжним, тому треба вживати їх обережно і з розважністю!

    

 

ПІДГОТОВЧА КЛЯСА — ДОШКІЛЛЯ

 

Учитель мусить дуже вважати на свою мову і вимову і на спосіб говорення. Говорити треба не заголосно, не за швидко, при цьому — просто і зрозуміло.  Учитель мусить призвичаювати учнів до уважного слухання, до виразного говорення, розрізнення окремих звуків, звуків у словах і реченнях, розуміння значення слів тощо.

Нескладні малюнки предметів із довкілля чи сцени із життя довкілля, або власних переживань дитини, підготують дітей до писання. 

 

Матеріял до усних мовних вправ

— Розмови вчителя з дітьми про дім,  довкілля, школу, дорогу до школи, про домашні звірята, птахи, про заняття дітей, батьків, про церкву, церковні й національні свята і т.п.

Оповідання вчителя (казки, байки)

Оглядання та обговорення змісту картин.

Діти вивчають (зі слуху) і виголошують короткі вірші, співають легкі змістом пісні, проводять гри і вправи зі співом.

У добукварному періоді треба конче познайомити дітей із поняттям слова та поділом слова на склади і звуки. Від першої лекції треба звертати дуже пильну увагу на правильну вимову голосних і приголосних.

Вимовляти українські слова для деяких дітей є надзвичайно великою трудністю. Напримір ся виходить  на ша. Дуже часто діти змішуютьй з йотованими голоснимиє, ї, ю, я, ж-ш, е-и.

Для вивчення вимови йотованих голосних  треба вживати спершу слова, в яких ці голосні виступають, як самостійні склади, напр. “яма, ягода, юнак, Юрко, євангеліє, дає, має”, і т.п.

Голосний ї”виступає тепер тільки як самостійний склад, бо ролю змякшувача (паляталізатора)  перебрало на себе і.

Сполучника й аж ніяк не можна читати ( й вимовляти) як і. Ці букви означають два зовсім різні звуки. І  це голосний звук, а й — напівголосний. Їх місце і роля в нашій мові виразно визначені. Сполучник й треба радше вимовляти разом із попереднім словом, а не окремо, як самостійний звук (при читанні).

Особливу увагу треба звертати на вивчення вимови е та и. В нашій мові немає слів, які б починалися звуком и (як самостійним складом), а слова, що починаються звуком е (майже всі) чужого походження та означають поняття (чи предмети) для дітей у тому віці незрозумілі. Тому треба добирати слова, в яких ці звуки виступають у сполуці з приголосним, у відкритих складах. Звуки ці чути виразно під наголосом (напр. бере, бери; несе, неси; веде, веди; носи, води, вари, риба, і т.п.)

Подібно мається справа і дзвінкими ґ, б, д, з, ж.  Їх треба вводити  і вправляти у відкритих складах тому, що їх вимова, коли вони виступають у слові перед приголосним, є невиразна і зближається до відповідних глухих. Особливу увагу звертати на вимову приголосних г і х”, “ж і  ш, ц і ч, д і т, б і п.

 

Мета навчання

підготова дитини до шкільної  системи й рутини

вироблення у дитини позитивного відношення до навчання й вивчальних дій

сприяння розвиткові:  фізичному і окремих змислових органів, мови, правильного мислення

закріплення внутрішної і зовніш-ної дисципліни

уміння співжити та співдіяти в гурті й з гуртом

дати початкові знання з ділянки релігії, рідної мови, культури, природи

покласти основи національної ідентичности

 

Предмети навчання

— руханка і охорона здоровя

— релігія

— добра поведінка

— познайомити дітей з поняттям слова та поділом слова на склади і звуки.

— треба звертати пильну увагу на правильну вимову голосних і приголосних.

— спів i музика: вивчити напам’ять віршики та пісні до теми в кожній клясі, від дошкілля до 6-ої кл.

— малярство, вирізування в папері та інших матеріялах

— числення від 1-20

— деякi основнi знання з природи

— будова і конструкція

Для розбудови запасу слів учні повинні вивчати такі теми: сім’я, одяг, тварини, їжа, кольори, пори року

Вивчити напамять віршики та пісні до теми в кожній клясі від дошкілля до шостої кляси

Вивчати вимову в контексті

 

Засоби навчання

— молитва й релігійні пісні та розповіді

— руханка, гри й рухові забави, зокрема українські фолкльорні

— вказівки доброї поведінки

— казки й оповідання

— гутірки на різні теми

— драматизація казок, оповідань, ляльковий театр

— словник української мови, вірші і пісні напам’ять

— спів у хорі і в сольових виступах

— музика — слухання гри й дитяча оркестра

— вправи з числення й з математики

— покази й експерименти з ділянки природознавства для опанування термінів і явищ

ручні зайняття: рисування; малювання; вирізування; ліплення; кольорування; виконання частинне, або цілісне іграшок та предметів щоденного вжитку; будова й конструкція.

 

Виховні висліди

Спостерігаючи поведінку дітей перевірити:

чи вміють співчувати іншим дітям, чи вміють числитися з потребами інших дітей, чи взаємно собі допомагають

чи вміють  бавитися з іншими дітьми і користуватися спільними забавками

чи є самостійні в самообслузі

чи вміють тримати порядок

чи вміють користуватися зворотами чемности і перепросити (коли зайде відповідна ситуація)

чи вміють числитися з виховними вимогами і пам’ятають нескладні вимоги устійнені старшими

чи здобули шкільну дозрілість – фізичну, інтелектуальну, суспільну

 

Висліди навчання

Діти повинні:

говорити виразно, голосно, відважно

на запитання відповідати простим і зрозумілим реченням

знати назви живих істот та предметів з найближчого довкілля

вживати відповідних висловів і форм, правильно вимовляти відомі їм слова та окремі звуки

до кінця року учні повинні знати всі букви (пізнавати, читати і писати друковані букви).

знати звуки

починати вправи до писання елементів букв (гачки, палички, тощо)

 

Завваги

При укладанні програми занять для підготовчих кляс — перш за все звертаємо увагу на українську мову. Moву треба навчати вже від  раннього дитинства починаючи в дитячих світличках і підготовчих клясах.    

Вік дітей у підготовчих клясах є від 5 до 6 років життя. Це час, в якому треба підготовити й призвичаїти дітей до праці й життя в школі. В першій мірі в підготовчій клясі належить привчити до шкільної дисципліни, гуртового життя в клясі, виробити у дітей почуття пошанівку шкільних посібників, побудити любов дітей до книжки  й охоту творити свою власну бібліотеку. При помочі всяких казок і гутірок навчити дітей формувати свої думки й правильно їх висловлювати, а забавою й інсценізаціями закріпляти їх зміст у пам’яті дитини і збагачувати словник дитини.

За допомогою ілюстрування фраґментів казки навчити дітей уважно слухати читання чи розповідей вчителя, як також при тій дії допомагати й відповідними заввагами впливати на розвиток фантазії й уяви дитини. Читання повинно бути повільне й голосне, коротких і легких змістом казок.

Засобами підготови дітей до писання є ручні заняття:  рисування, малювання, покривання кредками готових рисунків, ліплення витинанок, моделювання, а за методою М. Монтесорі також совгання пальчиками по букві, поки її форма ввійде до свідомості дитини. Відтак слідує писання, радше копіювання друкованих букв з таблиці, або картону заздалегідь до лекції приготованих. Під час писання вчитель мусить постійно звертати увагу на правильне тримання олівця в пальчиках, на правильну поставу при сидженні, особливо на віддалення голови, тобто очей від зошита.

Корисними заняттями дітей є забави ребусиками, а саме креслення прямих і крутих ліній до точок зазначених з метою зазнайомлення дитини із послідовністю чисел першої десятки. Нарисовані тим способом образки запізнають дитину з геометричними фіґурами, чи назвами предметів, взятих із довкілля.

 

Розвиток мови

Обговорювання змісту образків, яких теми взяті з життя довкілля, особливо по великих містах, гутірки про явища в природі в залежності до пір року (коротші й холодніші дні, зміна кольору листя на деревах і їх опадання, підготовка звіряток і пташок до довгої зими, спадання білого снігу і т. под.). Можна перевести експеримент із грудкою снігу (сніг розтопити, воду заморозити, воду варити – сніг, лід, вода, пара).

Весняною порою вести розмови про поворот природи до нового життя. Бруньки на деревах і знову зелене листя, трава і квіти кругом. При таких гутірках можна практично вказати дітям на розвиток і життя рослини. Посадити у вазонку зерня фасолі й слідкувати за її розвитком.

Багату тематику для ведення розмов творять наші обряди й звичаї свят зимового циклю і свят Великодня (звичаї на Свят-Вечір, колядки, новорічні посівання, а під весняні свята  —  гаїлки, веснянки, писанки, свячення). При гутірках дати дітям змогу розказувати про їхні спостереження й переживання в хаті серед своєї родини. Дуже важливим і успішним засобом для розвитку мови є заучування коротких віршів, пісень та коротких текстів до інсценізацій, які залюбки діти виголошують, або співають при забавах, що призвичаює їх говорити голосно, виразно й відважно.

До програм занять в підготовчих клясах належить включити також і світляні ефекти, тобто показувати зміст і хід казочки на прозірках, або екрані, що допомагає дітям плекати почуття естетики й пізнавання краси й гри кольорів.

Необхідними й дуже важливими в часі занять є забави всякими брусиками, кубиками, складанками, мячиками та довільні гри й забави на подвірї для вироблення у дітей спостережливости, орієнтації та дисципліни.

У релігійній ділянці замість молитви Ангелику, хоронителю мій впровадити Отче наш, вивчити дві-три колядки, прочитати чи розказати короткі леґенди – Про походження малого Ісусика і їм подібні.

 

 

1 КЛЯСА

 

Звичайно діти вивчають деякі елементи читання чи писання в дошкіллі, що влегшує працю.

 

Усні мовні вправи

1. Підкріпити теми вивчені в дошкіллі та внести наступні теми: дні тижня, місяці (особливо місяць, день і рік свого народження), найголовніші свята, головні частини тіла, рослини і дерева, погода, риби і водні тварини, птахи, хата, школа.

2. Числити від 1-20 і писати від 1-10

3. Вчити писати словами числівники

 
Читання і писання

Наука читання і писання відбувається одночасно. Учні вивчають букви української абетки, творять з них слова і короткі речення.

В ніякому випадку не можна називати окремо приголосних букв їхніми назвами, напр. бе, ве, ге ґе, і т. п. Це дуже утруднює дітям сполучення букв у словах при читанні.

Вивчення кожної букви попереджує коротка розмова про живу істоту, чи якийсь предмет, якого назва починається від даної букви (даного звука), оглядини малюнка, розповідь про нього. Далі йде аналіза слова на склади і звуки (слухова аналіза), запис слова на таблиці, поділ слова на склади і букви (зорова аналіза), врешті писання букви. Діти називають предмети, особи чи звірята, яких назви починаються  від даного звука – букви, вишукують вивчену букву в букварі, в рухомій абетці, пишуть букви в повітрі і у зошитах.

Після вивчення відповідної кількости букв, діти сполучують їх у слова, а слова в речення.

При навчанні друкованих букв добре вводити елементи пропису. 

 

Наука про мову: слово, склад, звук, буква.

 

Висліди навчання

Діти повинні:

говорити правильно українською мовою

пам’ятати вивчені букви

плавно і виразно читати слова, складені з вивчених букв і короткі речення з цих же слів

відомі слова вміти записати з таблиці, з книжки та зі слуху

писати виразно й поправно

почати будову слів на підставі банку слів

творити короткі речення на підставі усних проєктів (образків)

творити слова зі складів та розсипаних букв

на кожну букву вивчити короткий віршик

 

 

2 КЛЯСА

 

Мета навчання: розвиток мови шляхом розповідей, читання, письма.

 

Усні мовні вправи

1. Розмови вчителя з дітьми та розмови дітей між собою

2. Оповідання вчителя (байки, казки)

3. Оглядання та опис картин

4. Оповідання дітей на різні теми із щоденного життя і з найближчого довкілля.

5. Поширювати попередні теми й додати такі нові теми:

а) Відношення між членами родини

б) Хата (кімната, меблі, домашні заняття)

в) Календар (поширена дискусія про пори року, дні тижня, місяці, свята)

г) Празники, день батька чи матері день народження, і т.д.

ґ) Тварини

д) Школа

е) Друзі

6. Виучування віршів і текстів пісень

7. Відповіді на запитаня у зв’язку з опрацьованим матеріялом

8. Творити власні речення на підставі  ручних проєктів (образків, читання)

9. Вивчення і пояснення деяких легких приповідок (прислівя)

10. Bіршики й пісні

11. Вивчення чисел від 20 до 100 усно

Уснi мовні вправи збагачують словниковий засіб у дітей. Діти повинні висловлюватися короткими реченнями. Одночасно треба привчати дітей уважно і сконцентровано слухати оповідання вчителя.

 

Читання

Закріплення вивчених у 1-ій клясі букв, творення з них слів та складання речень

Тихе читання, голосне гуртове та індивідуальне читання коротких оповідань, казок і байок

Обговорення змісту прочитаного в формі відповідей на запитання

 Образне малювання змісту прочитаного

Вправи в опануванні техніки читання.

 Дбати треба особливо про те, щоб діти розуміли прочитане і вміли своїми словами переказати його.

 

Писання

Вправи в правильному писанні букв, складів, слів і речень

Переписування з пам’яти і з книжки слів і речень

Писання з пам’яти і слуху (слова, короткі речення)

Записування відповідей на запитання у зв’язку з читаним матеріялом

Різні види диктатів

 

Наука про мову

Практичне вирізнювання pечень, слів, складу, звуку, букви

 

Висліди навчання

Діти повинні:

Говорити поправно, голосно, виразно

На запитання відповідати повними реченнями

Переказувати заслухане і прочитане при допомозі запитань учителя

На запитування описувати картини і розповідати, що бачили

Знати назви:  речення, слово, склад, буква

Читати поволі, але виразно і вплавно короткі та легкі тексти з таблиці і з книжки

Правильно писати легкі слова і короткі речення з книжки та зі слуху

Творити власні речення на підставі ручних проєктів (образків, читання)

До кінця 2-ої кляси учні повинні писати системою  писаних букв (прописом)

 

 

3 КЛЯСА

 

Мета навчання:  осягнути техніку зрозумілого читання, вміти усно переказати зміст опрацьованого матеріялу, охопити провідну думку прочитаного розділу, правильно і зрозуміло виголошувати вивчені вірші, вміти поправно написати прослуханий диктат.

 

Усні мовні вправи

1. Розмови на теми із щоденного життя.  Поширити такі теми:

частини тіла

— їжа і харчування (готування їжі)

розваги

природа

календар

Додати нові теми:

 життя в селі та місті

різні фахи

годинник

2. Переказування частинами (доповнювання, перероблювання, та інсценізація) заслуханих казок, оповідань з історії України (перекази) та опрацьованих у школі читанок.

3. Оглядання малюнків і складання коротких оповідань

4. Відгадування загадок

5. Вивчення напам’ять і виголошу-вання віршів і текстів пісень. Cпівання пісень.

6. Числення до 100 і знати слова на 200, 300, і т. д. Почати вправляти початкові числівники

7. Включити поняття про синоніми та антоніми (хата-дім-будинок, день-ніч, високий-низький)

8. Додати більше усних граматичних вправ, щоб учні вслухувалися і вправляли мову без пояснення граматичних правил

9. Обєднати розвиток мовлення з історією. Звернути увагу на вимову дзвінких приголосних

 

Читання

1. Голосне і тихе читання коротких оповідань з історії, географії і природи України, казок, леґенд

2. Читання і писання речень з правописним матеріялом

3. Читання з узглядненням розділових знаків та інтонації     

 

Письмові вправи

1. Вправи в писанні “дз”, “дж”, “щ”

2. Вправи в писанні слів з пом’якшеними приголосними

в сполученні з йотованими є, ю, я, та    з ї

в словах де помякшення позначається  знаком мякшення

3. Вправи в писанні слів із сполученням “ьо”, “йо”

4. Писання великої букви на початку речення та в іменах власних

5. Перенесення складів і слів

6. Писання слів з подвоєними буквами “тт, дд, лл, нн, сс, жж, шш”

7. Уживання крапки, коми, вигуку, знаку питання

8. Писання з пам’яти та зі слуху

9. Записування відповідей на запитання (на основі прочитаного матеріялу)

10. Найголовніше завдання: навчити учнів писати прописом. Звернути увагу на правильне писання літер, особливо букв ш, ч, р, т, г, ц, щ, м, л, я”.  Створити на це додаткові вправи.

 

Наука про мову

1. Практичне розрізнювання іменників,   прикметників, дієслів (загально)

2. Розрізнювання речення, слова, складу, букви, звуків голосних і приголосних

 

Висліди навчання

Діти повинні:

1. Вміти свобідно висловлюватися на теми із щоденного життя і найближчого довкілля

2. Переповісти казку, оповідання

3. Читати плавно і зрозуміло тексти з читанки

4. Писати диктати і розписи

5. Hе всі учні третьої кляси потраплять свобідно висловлюватися, переповідати казку, або читати плавно. Одначе треба якнайбільше присвячувати уваги у нижчих клясах на те, щоб зміцнити спосібності кожного учня в цих основних аспектах.

6.Навчити учнів писати прописом.  Звернути увагу на правильне писання літер, особливо букв  “ш, ч, р, т, г, ц, щ, м, л, я”.

 

 

4 КЛЯСА

 

Мета навчання:  учні повинні опанувати техніку голосного і тихого читання та розуміти прочитане, схоплювати головні і підрядні думки  прочитаного і опрацьованого матеріялу,  виголошувати з зрозумінням вивчені вірші,  осягнути певність у письмовому переказі змісту й головних думок опрацьованого матеріялу.

 

Усні мовні вправи

Розмови із життя вдома і в школі

Переказування прочитаних байок, казок, оповідань, леґенд

Переказування статтей з дитячих журналів та лектури невеликих творів

Складання і відтворення дитячих сценок

Виучування і виголошування віршів

Оповідання на основі серій картин

Переказування прочитаних та заслуханих оповідань про звичаї Різдва, Великодня, Водохрещів, Нового Року, св. Миколая.

Розмови з нагоди національних свят:  22 Січня, Першого Листопада, роковини Лесі Українки, Шевченка, Франка, свята Матері і т.п.

Числити до 100, тоді по десятках і по сотках аж до 1000. Вправляти із датами і порядковими числівниками

 

Читання

Правильна вимова прикметникових та   іменникових закінчень, правильна вимова звуків на кінці слова.

Плавне і поправне читання та розуміння прочитаного

Передавання голосом розділових знаків.  Вміла інтонація розповідних, питальних і наказових речень

Тихе читання і розуміння прочитаного

   

Письмові вправи

Переписування слів, речень з правописним матеріялом

Записування і писання відповiдей на запитання у зв’язку із прочитаним матеріялом

Вживання крапки, коми, великої букви на початку речень, після крапки, в іменах власних і географічних назвах

Перенесення слів

М’якшення і подвоєння звуків

Вживання апострофа

Писання диктатів і творче писання

 
Наука про мову

1) Вчити учнів розрізняти роди і число  іменників та давати багато вправ у відмінюванні іменників

2) Часткове відмінювання іменника. Як постає іменник?

3) Присвятити увагу на практичний вжиток різних дієслів у всіх трьох часах. Це повинно початися вже в другій клясі і продовжуватися до сьомої кляси.

4) Число, особи, часи дієслова (практичне розрізнювання)

5) Речення, слово, склад

6) Речення просте, поширене

7) Звуки і букви:   голосні, приголосні, дзвінкі і глухі.

8) Йотовані голосні: є, ї, ю, я

9) Речення: розповідні, питальні, кличні

10) Підмет і присудок

11) Відмінки іменників: жіночого, чоловічого і середнього роду

12) Числівники: практичне розрізнювання числівників - кількісних і порядкових

13) Рекомендуємо навчання граматики практично, а не виключно в теоретичному сенсі.

 

Висліди навчання

Діти повинні:

1) Висловлювати свої думки поправно, легко і зрозуміло

2) Правильно будувати складати) речення

3) Читати легко з виразним відміченням усіх розділових знаків та відповідно модулювати голос при читанні

4) Писати виразно, чисто й естетично, ортографічно і граматично

 

 

5 КЛЯСА

 
Мета навчання

1) Поглиблення техніки виразного читання на зразках мистецької літератури

2) Практикувати голосне читання, засвоювання літературної вимови, логічність і виразність читання

3)Збагачувати словник учнів, підбираючи  для цього відповідний матеріял з різних ділянок щоденного життя.

У пятій і вищих клясах треба зупинитися на поглибленні техніки і виразности читання, використовуючи для цього методи голосного читання на зразках мистецької літератури.  Так само, треба широко застосувати методу пояснювального читання, звертаючи особливу увагу на збагачення лексики в звязку з домінуючим впливом англійської мови. Матеріял для розвитку лексики підбирати з найближчого довкілля учнів та з щоденного життя.

Учні повинні вміти висловлюватися поправно на цікаві їм теми не тільки усно, але й писемно, відповідно до їх віку.  Писання диктатів, змістів, описів природи та своїх спостережень, повинні продовжуватися у середнім ступені та підноситися рівнем відносно віку учнів. У пятій і вищих клясах, граматику вивчаємо у звязку з читанням, мовленням;  маємо вчити поправної мови. Мовлення практикувати рівночасно з письмовими вправами.

 

Усні мовні вправи

Повторення з нижчих кляс:

1) Теми для мовлення з щоденного життя

2) Наша родина  назви членів родини, їхнє заняття, їхні розривки

3) Наша хата (назви кімнат, устаткування, прикрашення, праці виконувані вдома, приладдя до цього)

4) Моє тіло (назви частин тіла і їх функції)

5) Мій одяг (частини одягу пристосовані до пір року, оказії, назви матеріялів, барв)

6) Харчування (обговорення різного роду їжі, назви страв, харчів, ярини, овочів, мясива, приладдя у кухні, в їдальні, способи приладження й подачі їжі, діялоги при столі, у крамниці, в ресторані)

7) Мій город (назви рослин, квітів, ярин, кущів, огородне приладдя, праці в городі)

8) Пори року ( зміна в природі, назви дерев, виконувані заняття звязані із порами року)

9) Моє улюблене звірятко (назви домашніх звірят, спосіб піклування ними)

10) Година і час

 

Додати нові теми:

11) Транспортація

12) Приладдя для господарки, будівель і направ

13) Музика та музичні інструменти

14) Розповіді про минуле України

15) Головні ріки, озера, моря та гори України

16) Порівнювати подібності та відмінності

 

Читання

1) Голосне і тихе читання прози і віршів

2) Правильне читання звукових сполук:  дзвінких глухих на кінці слова, зм’якшених і подвоєних приго-лосних,іменникових, прикметникових і дієслівних закінчень

 

Письмові вправи

1) Складання і писання недовгих речень

2) Складання описів власних переживань, коротких оповідань (після усного підготовлення)

3) Писання з памяти і слуху слів та речень, висловлених у звязку з пережитими пoдіями

4) Листи до близьких і знайомих осіб

5) Записування усних відповідей

6) Переписування коротких речень з правописним матеріялом

7) Диктат: пояснювальний, контрольний i творчий

 

Правописний матеріял

1) Вигук, знак питання, двокрапка і кома при переліку

2) Мякшення, наростки -енько, -ський, -зький

3) Ненаголошене -е, -и (точна вимова звуків!)

4) Перенесеня слів

5) Кома перед сполучниками а, але, та (в протиставному значенні)

 

Граматика

1) Про звуки, їх розподіл (повторення  навязати до відповідного правописного матеріялу). Вживання апострофа. Наголос.

2) Ввести правила до всіх частин мови

3) Іменник:  назви відмінків, на які питання відповідають.  Рід і число іменників. Відмінювання іменників в однині й множині.

4) Прикметники: повторення ступенню-вання прикметників. Відмінювання прикметника з іменником в однині й множині (узгодження)

5) Займенник: відмінювання особового займенника

6) Числівник:  кількісні і порядкові числівники  - розрізнювання

7) Дієслово:  повторення перейденого матеріялу.

8) Брати практичний а не формальний підхід до граматики – багато вправ, щоб учні пізнавали морфологічні зразки. Зосереджуватися над іменниками з прикметниками і дієсловами.

 
Висліди навчання

Учні повинні:

1) Вміти поправно висловлюватися

2) Розуміти прочитане

3) Вміти скласти зміст прочитаного

4) Писати чітко і правильно

 

 

6 КЛЯСА

 

Мета навчання:

1) Дальше удосконалювання техніки читання з особливим зверненням уваги на наголоси, на логічність і виразність читання у звязку з розділовими знаками та розумінням прочитаного.

2) Розвиток усної й письмової мови, свобідне переповідання змісту прочитаного, почутого;  особлива увага до правильного вживання відмінків.

 

Усні мовні вправи

1) Повторити та поглибити деякі теми із 5 кляси

2) Українська школа (назви устаткування, назви предметів, обговорення доцільности української школи, двомовности)

3) Американська школа (назви предметів навчання, деякі терміни з математики, природи)

4) Наші друзі (спроба характеристики)

5) Наші розваги (вакації, поїздки, прогулянки, при помочі учнівських прозірок, світлин, денників, споминів)

6) Торгівля і підприємства

7) Мистецтво та література

8) Земна куля та небеса

9) Що цікаве відбулося в щоденній американській школі

10) Переказування змісту оповідання, прочитаного в щоденній школі

11) Наші предки

12) Такі теми як Наша хата”, “Мій одяг, Харчування треба більш повязати з культурою.

 

Читання

1) Скріплення вимог, зясованих у програмі для кляси пятої

2) Чітке вирізнення постатей, дій, мотивів, чергування картин

3) Навязування змісту прочитаного до переживань учнів

 

Письмові вправи

1) Переписування слів і речень з правописним матеріялом

2) Писання короткого змісту з прочитаного матеріялу

3) Диктат: пояснювальний, контрольний і творчий

4) Правописний матеріял у шостій клясі вивчаємо разом із окремими частинами мови і з морфологією

5) Творче писання

 

Граматика

Фонетика:

1) У звязку з законом милозвучности пояснити чергування і – й, у – в

2) Випадне “т, д, к, л”, в групах “жди, зди, зкн, скн, слн, стл, сти” (тиждень тижня, виїзд – виїзний, бризкати –  бризнути, блиск – блиснути, масло – масний, щастя – щасливий, піст – пісний)

3) Чергування приголосних г, к, х, і  з, ц, с

4) Перенесення слів

 

Морфологія:

Іменник:

1) Додати загальне поняття про відміни

2) Іменник – повторення відмін іменників  в усіх родах в однині й множині

3) Правописні зауваження до  відміннювання

Прикметник:

1) Повторення матеріялу з попередніх кляс

2) Відміннювання іменника з прикметником в однині й множині. Повторення, поглиблення

3) Форми прикметників: повні й неповні з твердими й мякими закінченнями (не вивчати всіх груп!)

Числівники:

1)Відмінювання кількісних і поряд-кових числівників

2)Правопис числівників

Дієслово:

1) Повторення матеріялу з попередніх кляс

2) Час, особа, число

3) Способи:  дійсний, умовний, наказовий

4) Частка не при дієсловах

Синтакса:

1) Повторення матеріялу з попередніх кляс

2) Складання речень. Речення розповідні, читальні, окличні

3) підмет, присудок і складне речення

 

Висліди навчання

Учні повинні:

1) Засвоїти поправне, естетичне читання

2) Розуміти зміст прочитаного

3) Свобідно висловлювати свої думки у слові й на письмі

4) Вміти користуватися формою оповідання, опису, звіту

5) Вміти виготовити короткий, але змістовний звіт із прочитаного оповідань, пережитих подій, пригод

 

До лектури додати Олеся – Грінченка

 

 

7 КЛЯСА

 

Мета навчання

1) Змагати до поглиблення в учнів розвитку мови в усіх видах, зокрема, до утривалення в розповідній мові  правильного, граматичного вислову.

2) Збагачувати словниковий запас в учнів

3) Виробляти вміння передавати словом і письмом свої переживання і спостереження

4) Увести учнів у скарби українського красного письменства

 

Усні мовні вправи

Теми до мовлення:

1) Наше місто (опис довкілля в якім учні живуть, вулиці, парки, визначні будівлі, кількість населення, кількість українців, школи, театри, музеї)

2) Українська громада (церква, школа, організації, їхня діяльність та участь учнів у ній)

3) Моя бібліотека (описати свою бібліотеку та своїх батьків, спонукати розширити її чи заложити, упорядкувати. Інші українські бібліотеки в громаді)

4) Спорт (роди спорту, назва ігор, визначні спортовці, мій улюблений рід спорту)

5) Крім того, повторити (поширюючи) теми із попередніх кляс.

 

Читання

1) Читання вільне в темпі зближенім до розмовної мови, свідоме читання, логічні павзи, емоційне забарвлення, читання із багатством емоційних висловів.

2) Розповідання і переказування за складеним пляном.

 

Граматика

1) Іменник: Четверта відміна іменників

2) Прислівники: значення, творення,  ступенювання, правопис
3) Невідмінювані частини мови
4) Прийменники: Правопис приймен-ників (і приростків) “у – в”,  “з – с”

5) Сполучники

а) Значення сполучників, їх види і  роля в реченні

б) Правопис сполучників

в) Чергуванняі – й

6) Частка:  значення, правопис; частки ні,   не з прислівниками

7) Вигук:  значення, правопис

 

Синтaкса

1) Повторення понять про речення

2) Речення просте, поширене і складне

3) Підмет, його типи

4) Другорядні члени речення: додаток, означення, обставини

5) Розділові знаки (практично)

 
Висліди навчання

1) Добре, поправне й естетичне читання, розуміння прочитаного, правильне висловлювання

2) Свобідне й точне висловлювання своїх думок в мові й на письмі чистою літературною мовою

3) Повне опанування граматичного і правописного матеріялу

 

До лектури додати ”Михайлик Марії Дмитренко

 

ЗАГАЛЬНІ ЗАУВАГИ
1. Получити читання, малювання (ручні проєкти), мовлення і писання, щоб вони творили одну цілість

2. Додати творче писання, починаючи від дошкілля, так, щоб учні не тільки відписували, але також творили власні речення та оповідання

3. Включати якнайбільше пісень і віршиків

4. Вивчати правильну вимову в контексті, на підставі читання, писання, віршів та пісень

5. Не перевантажувати навчальну програму деталями i граматичною термінологією

6. Включати підготовку до читання нового матеріялу

7. Постаратися про відповідні підручники і допоміжні засоби, щоб програма могла працювати на повну потужність