На Союзівці відбувся 27-ий Учительський семінар

Любов Дмитришин-Часто

КЕРГОНКСОН, Нью-Йорк. – Щороку Шкільна Рада (Централя шкіл українознавства в США) при Українському Конґресовому Комітеті Америки (УККА), за спонсорства українських кредитових кооператив та інституцій, влаштовує на Союзівці, у цьому чарівному куточку Кетскильських гір, курси підвищення кваліфікації вчителів Шкіл Українознавства, що діють у багатьох місцевостях Америки, де більшими скупченнями проживають українці.

Ось і цього року прибули вчителі з Чикаґо, Детройту, Філядельфії, Нью-Йорку та стейту Нью-Джерзі, що було вельми приємним, бо не кожного року вчителі можуть прибути з віддалених стейтів. Наталя Пономарьова та Зоряна Ольшанська прибули з Чикаґо вперше, Ярослав Березовський з Дітройту — вдруге, Оля Михайлюк з Філядельфії — втретє. Решта вчителів, а всіх було 11, прибули зі стейтів Нью-Йорк та Нью-Джерзі.

Цьогорічні курси були присвячені 20-літтю відновлення державної незалежности України. І так само собою сталося, що й період, який висвітлювався з предметів, був новітній.

Професор Юрій Гаєцький — історик, представив слухачам розвиток подій в Україні, за 20 років незалежности. В цьому слухачам добре прислужилася його книжка "Новітня історія України (1945–2001)", яку Шкільна Рада видала в 2002 році під редакцією професора д–ра Євгена Федоренка. Ця праця покриває період в понад 50 років — від закінчення Другої світової війни до другої каденції другого Президента України Леоніда Кучми.

Матеріял розроблений атором детально, по пунктах, коротко і дохідливо. Подаються мапи, знімки діячів до періоду Незалежности, які мали позитивний чи й неґативний вплив на долю України, далі — українських культурних діячів періоду "хрущовської відлиги" та "брежнєвського застою", державних та культурних діячів перших десяти років Незалежности. Ця книжка дає ясне зрозуміння передумов цього нібито "безкровного" переходу, як пробує багато аналітиків стверджувати. Професор Ю. Гаєцький на конкретних прикладах показує, яким тяжким був шлях до незалежности в новітній період, скільки людей потерпіло, скільки загинуло у воєнні роки і після, скількох було депортовано, ув‘язнено, знищено, тобто дає для роздумів великий фактичний матеріял, з якого можна виснувати, що не безкровно була здобута наша незалежність, а великими жертвами. Бо вже й ми пам‘ятаємо, що В‘ячеслава Чорновола вели етапом босим взимку, а Василя Стуса та його друзів насмерть замучили в тюрмі большевицькі сатрапи.

Книжка висвітлює багато аспектів зміни влади в Україні в совєтський період і побудована як посібник для вчителів історії. А щоб новітній учитель міг сам достеменно зрозуміти все, що подається в цій новітній історії України, професор Ю. Гаєцький кожну лекцію будував у притаманній йому манері артистизму, жвавої розмови, жартівливих ремарок, що западає в душу і пам‘ять. Відповідно, і результати іспиту з історії України були високими.

Навчання з української мови та літератури проводились у формі лекцій, які читав знавець мови професор, д-р Євген Федоренко, голова Шкільної Ради та керівник семінару. Тут для слухачів було чого похвилюватися, бо в царині новітньої української літератури зайшло так багато змін і нового, щл на теренах діяспори не знайти. хібащо в інтернеті. "Українська література ХХ ст." (хрестоматія для 10–11 кляс (2005 р.) під редакцією Петра Кононенка та Є. Федоренка), покриває період тільки до 2005 року. Тому книжок багатьох аторів, про творчість яких розповідав проф. Є. Федоренко, не було в наявності. Життя зараз стрімке, авторів багато і їхнє число з кожним днем зростає. А з цього потоку, що оспівує секс та насильство, треба вибрати те, що є справді зерном, відкинувши сучасну низькопробну полову, якою, на жаль, автори намагаються привернути собі читачів, забуваючи, що такі твори не мають майбутнього, лише дають в нинішній час заробіток. Для сучасного вчителя дуже важливо не розгубитися, не піти за "загалом", який шаленіє від пристрастей та новітніх мод, а шукати розумне, добре, вічне в літературних творах і допомагати учням знайти його.

Наші слухачі написали й виступили з рефератами про творчість таких письменників: Ярослав Березовський звернувся до творчости Василя Барки; Оля Михайлюк — написала про творчість Івана Дзюби; Люба Мельник — про сучасну українську мову; Оксана Пилипів — про творчість Ю. Андруховича; Зоряна Ольшанська — про творчість Івана Малковича; Марія Поліщук — про критика й літературознавця Оксану Пахльовську; Світлана Грабовська — про творчість Ліни Костенко; Оля Пухняк — про твори Любка Дереша; Наталя Пономарьова — про творчість Оксани Забужко; Світлана Хмурковська — про творчість Марії Матіос; Любов Часто — про новий роман Василя Шкляра „Чорний ворон».

Усі твори були на доброму рівні, найкращі з них будуть опубліковані в журналі "Рідна Школа".

Лекції з культури і мистецтва, які провадив професор Ігор Мірчук, давали особливу насолоду, бо це була музика, образотворче мистецтво, які професор демонстрував. Скажімо, не всі були знайомі з творчістю композитора Станіслава Людкевича, а тут була змога послухати його Кантату. Так само було показано багато картин різних мистців, а потім слухачі могли вибрати собі теми для рефератів, в яких окреслювали творчий шлях художника, тему твору, манеру виконання, техніку, стиль. Було багато вигадок, домислів і влучних коментарів, дехто навіть пробував перетворити свій реферат на показову лекцію з мистецтва перед учнями, що подобалось і професорові, і вчителям, які хотіли більше осягнути з методики викладання. Творча атмосфера, яка панувала на лекціях з культури, заряджала позитивною енерґією, підносила дух, збагачувала красою.

Пообідні лекції проводились подружжям Володимиром та Наталією Боднарами, які приїхали з штату Огайо. Д–р В. Боднар висвітлював на екрані пройдений з професором Ю. Гаєцьким матеріял з історії в короткій формі, а маґістр Н. Боднар викладала географію, цього року це була економічна географія, детально аналізуючи господарство в різних реґіонах України. На те, що цукроварні, — найстаріша галузь промисловості в Україні, слухачі звернули увагу аж після тесту, бо ніхто правильно на це питання не відповів. Взагалі економічна географія виявилась для багатьох досить складним предметом, бо мало хто з нас в повсякденному, такому насиченому всілякими предметами і продуктами, житті задумується над тим, який шлях вони проходять, перш ніж ми візьмемо їх до рук у вигляді готового продукту.

В останній день, у п‘ятницю, 5 серпня, відбулося підведення підсумків роботи, вручення слухачам посвідок про успішне навчання, що виконав професор Є, Федоренко, та концерт, підготовлений слухачами курсів.

Одне слово, курси для підвищення кваліфікації вчителів Шкіл Українознавства — корисна і потрібна справа, яку Шкільна Рада успішно проводить уже 27-ий раз. При цій нагоді слід згадати і щиро подякувати всім фінансовим спонсорам, без яких цього неможливо було б зробити. А це – Федеральна Кредитова Кооператива "Самопоміч" в Ню-Йорку, Фундація Укртаїського Вільного Університету в Нью-Йорку, Українсько-американська федеральна кредитова спілка "Самопоміч" в Чикаґо і три її філії, в Ньюарку, Джерзі-Ситі і Випані, Фонд "Спадщина" в Чикаґо, Кредитова кооператива Спілки української молоді в Йонкерсі, Українська національна федеральна спілка в Нью-Йорку.

Також окрема подяка адміністрації та обслузі Союзівки на чолі з Сонею Семанишин, які були привітними, гостинними, приймаючи водночас і гостей, і дітей–таборовиків, і студентів з України, які допомагали в обслуговуванні. Доброму настроєві сприяла й погода, купання в басейні, вечірні розмови "під грушкою", тобто в альтанці перед головним корпусом Союзівки. А також сама навколишня природа, ліс, який навіяв оці рядки:

Зелені хвилі хлюпочуть листям,
А синє небо як море чисте.
Туман розвісив свою попону,
А понад нею стежку червону
Прослало сонце.
І крізь віконце в зеленім листі
Моргають сонцю роси перлисті.

До зустрічі на Союзівці в наступному році!